+38 (044) 497-17-05 rodyna@rodyna.ua

ВІДГУКИ

Олександра Посівнич

“Мій Паша народився з черепно-мозковою грижею, яка була прооперована йому у двомісячному віці, та з множинними стигмами розвитку. Він мужньо переніс оперування, довгим і складним був й післяопераційний період. Що робити далі? Наші лікарі розводили руками, бо генетичний діагноз був невідомого характеру і ніяких пропозицій, крім того, як залишити в дитячому будинку ми не отримали. І лише за рекомендацією невролога з приватної клініки ми подалися на реабілітацію у клініку Козявкіна. До року ми сім разів їздили туди на реабілітацію. Були успіхи, але до значних досягнень, у порівнянні з розвитком нейротипової дитини, нам було далеко…

Після року нашого життя, у Києві з'явилась інформація про метод терапії Глена Домана. Пройшовши 4-х денний курс підготовки і тестування дитини, нам призначили інтенсивну терапію для якої потребувалось одночасно допомога трьох дорослих людей! Куди звертатись, до кого??? – невідомо...

Разом з іншими мамами ми зуміли згуртуватися, до нас долучилися більше сотні волонтерів, які щодня приходили нам допомагати у терапії. А місцем зустрічі для нас став Центр “Родина”! Одночасно ми отримували і соціалізацію дітей та соціально-психологічну допомогу батькам. І все це ми будували спільно, власноруч. Завдяки таким людям, їх безкорисливої та безкоштовної допомоги мами не замкнулися в домівках, а максимально підняли дітей та отримали гарний психологічний фундамент для щоденного непростого життя серед громади.

Згодом діти росли і друзі Пашульки - Олександра і Ромчик пішли у садочки. А Павлик не вписався у наші державні стандарти і в садочки нам дорога була закрита. Тому він щодня відвідував Центр, де проводилися групові заняття з дітьми, а супроводжуючою особою була мама на чолі з ведучим педагогом. Але час йшов, Павлик ріс і з кожним днем моє бажання дати йому більше самостійності, стати вільним від мого контролю зростало. І одного дня я найняла йому тютора-педагога, звільняючи свій 4-х годинний час для діяльності та розвитку в організації — у нашій “Родині”. Шляхом за нашим досвідом в центрі почали вводити більше супроводжуючих осіб, звільняючи мам від надмірної опіки”.

Зворотній зв'язок